- згорбити
- -блю, -биш; мн. зго́рблять; док., перех.1) Вигнути горбом (спину).2) тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити (про тяжку працю, хворобу, переживання і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
згорбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
згорбатити — ить, док., перех., розм. Те саме, що згорбити 2) … Український тлумачний словник
згорблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до згорбити. 2) у знач. прикм. Який згорбився, зігнувся (від старості, хвороби і т. ін.) … Український тлумачний словник
погнути — ну/, не/ш, док., перех. 1) Надати чому небудь зігнутої, дугоподібної форми. || Зробити кривим; викривити. || безос. || Нагнути верхню частину чого небудь; нахилити. || Зробити зігнутим, згорбити. 2) перен. Зламати, здолати. || безос … Український тлумачний словник
погорбити — ить; мн. пого/рблять; док., перех. Те саме, що згорбити. || Зробити нерівним, із горбками … Український тлумачний словник
позгорблювати — юємо, юєте, док., перех. 1) Згорбити спини (про всіх чи багатьох). 2) тільки 3 ос. Зігнути, зсутулити всіх чи багатьох (про тяжку працю, хворобу, переживання і т. ін.) … Український тлумачний словник
згорбатити — дієслово доконаного виду згорбити, зігнути, зсутулити про важку працю, хворобу, переживання і т. ін. розм … Орфографічний словник української мови